Лийся дзвінко, українська пісня!

Українська пісня…ніжна, лірична, жартівлива, сумна – вона викликає в душі людській найскладніші, найглибші почуття і прагнення всього, що є кращого в людині, що підносить її до вершин людської гідності, до людяності, до творчості. Наша пісня живить український дух, адже поки живе пісня, доти живе і народ.

 



 

15 листопада Станіславська бібліотека запросила любителів народної пісні на свято «Лийся дзвінко, українська пісня». В українській світлиці бібліотеки зібралися справжні поціновувачі української народної пісні: колишній керівник вокального ансамблю «Мрія»  Бацура Віктор Іванович, Лаврінова Зінаїда Петрівна, Головенко Валерій Миколайович, інші любителі поспівати та послухати гарний спів. Не випадковим гостем на святі була і виконуюча обов’язки голови села Шипош Валентина Володимирівна - людина, щиро закохана в українську пісню.

Тут, серед вишитих рушників, картин і зазвучала ода найвищому творінню українського народу – пісні. Ведуча - майбутній педагог, студентка Рівненського держуніверситету Олена Головенко розпочала свято розповіддю про легенду, як Бог нагородив Україну піснею, а потім зазвучали пісні: ліричні, запальні, тужливі та гумористичні…

Станіславські люди дуже роботящі і працелюбні, але коли завершені роботи на городах, вони залюбки заспівали пісні своєї молодості, активно відгадували загадки, приймали участь в музичних конкурсах. Завдяки подарунку депутата Верховної Ради України Клімова Л.М – телевізора з DVD-програвачем всі з задоволенням слухали українські народні пісні у виконанні корифеїв – Ніни Матвієнко та Раїси Кириченко. Учасниця вечора Головенко Ольга Петрівна почастувала всіх смачними варениками і зазвучала пісня «А мій миленький вареничків просить…».

 
Сміх, жарти, кумедні спогади створили атмосферу веселого свята, домашнього затишку. Зінаїда Лаврінова сіла за верстат і пригадала пісні, які вона співала, коли ткала рушники. Наприкінці вечору господиня, завідувачка бібліотекою Христич Валентина Іванівна, подякувала всім за активну участь та гарний настрій, а учасники висловили побажання, щоб такі зустрічі відбувалися частіше. Завершилося свято українською народною піснею «Зеленеє жито, зелене».