Українські вечорниці до Шевченкової річниці

Президент України Віктор Янукович оголосив 2014 рік в Україні Роком Тараса Шевченка. Відповідний Указ Глава держави підписав з метою гідного відзначення ювілею Великого Кобзаря, підтримки заходів із вивчення і популяризації шевченківської спадщини в Україні та за її межами.

З метою вшанування пам'яті  Великого Кобзаря 17 січня в центральній районній бібліотеці відбулося районне свято "Українські вечорниці до Шевченкової річниці". 
На святі були присутні: представники Котовської райдержадміністрації -  перший заступник голови райдержадміністрації І. В. Скуділо, начальник відділу культури О. М. Шапран, головний спеціаліст відділу культури І. М. Ардельська;  заступник головного редактора газети "Котовські вісті" В. Ф. Прохода,   поети літературного об'єднання "Промінь" Л. М. Шиманська та М. І. Низовцов, студенти Котовського технічного ліцею та їх керівник О. В. Янкевич, бібліотекарі районної бібліотеки та працівники районного Центру культури та дозвілля.

В бібліотечній залі панувала атмосфера справжніх українських вечорниць: прикрашені вишитими домотканими рушниками столи з традиційними українськими стравами - калачами з гілочками калини та узваром в глиняних глечиках. В одягу присутніх домінували  українські мотиви: вишиванки, тернові хустки та різнобарвні плахти. Привертав увагу всіх присутніх великий логотип Тараса Григоровича Шевченка, який є символом Року Шевченка в Україні.

Ведучі свята - бібліотекарі Надія Балабан та Людмила Поросятковська - зуміли передати всю велич і гордість українців за приналежність до нації, що дала світу геніального поета і художника, людину планетарного масштабу.

Любов і шана Кобзареві втілена в пам'ятниках по всьому світові, яких на сьогодні налічується 1384. Багато з них є в нашій Одеській області, про присутні дізналися з презентації книги "Шевченкіана Одещини".  Увіковічений Шевченко і в Котовському районі: в селі Бочманівка та селі Нестоїта. До 200-річчя поета ще 5 пам'ятників прикрасять Одещину: в Котовську, Сараті, Южному, Тарутино та Фрунзівці.

Гості свята отримали унікальну можливість не тільки почути про ці пам’ятники, а й наочно побачити їх у відеоряді, підготовленому методистом районної дитячої бібліотеки Оленою  Зінченко.

Схвилював усіх ролик про дніпропетровських альпіністів, які в цьому році здійснили підйом на пік Шевченка, найвищу гірську вершину Кабардіно-Балкарії і підняли погруддя Тараса Шевченка на п'єдестал з написом до 200-річчя Кобзаря.

Своїми думками щодо творчості Т. Г. Шевченка поділилися місцеві поети Михайло Низовцов та Людмила Шиманська і прочитали власні вірші, присвячені великому Кобзареві. З увагою та зацікавленість прислухалась молодь до кожного рядка поетів.




 Поетичну естафету перейняла методист РЦКД  Надія Григорщук, яка в образі шевченкової Лілеї продекламувала однойменний твір. Щирість виконання Надії надихнула і юнаків до читання улюблених рядків з творчості Шевченка.

 

 Багатогранну творчу особистість Шевченка як поета, художника, мислителя, громадського діяча, широко висвітлила для присутніх центральна книжкова виставка "Віддалений у часі, але близький, немеркнучий взірець". Виставка ввібрала в себе різноманітні за формою, типами та мовами видання: від автобіографічних нарисів та поезій на рідній мові до видань на англійській, німецькій, грузинській мовах, від альбомів з репродукціями  картин поета до нотних видань пісень, написаних на слова його віршів.

В далекому минулому вірші Тараса Шевченка у вигляді народних пісень лунали на  Одещині завдяки учням школи лірників, що існувала в селі Коси в 19 столітті. А сьогодні вони з новою силою звучать в репертуарі районних аматорів та професійних виконавців районного Центру культури та дозвілля: Р. Ткача, О. Марченка, В. Ломановської, В. Мойсенця, В.Іванькова, Н. Григорщук, О. Заборської під акомпанування В. Кропив'янського. На заході пролунали відомі кожному українцю "Думи мої, думи", "Садок вишневий коло хати",  "Місяць на небі, зіроньки сяють", "Реве та стогне Дніпр широкий", які були підхоплені залом та стали кульмінацією районного свята.

Українцеві уявити себе без Шевченка, все одно, що без неба над головою. Він – верхівка нашого родового дерева, наша душа, наша сила, наша мудрість. Сьогодні він ще необхідніший, ніж будь-коли. Необхідні його справедливість, пристрасть та невситима жага свободи. І які б нещастя і муки не звалювались на долю нашого народу, він вистоїть, якщо буде з нами Тарас Шевченко та його заповіт.