четвер, 21 липня 2016 р.

Горіла свічка пам'яті поета



Когда я уйду, вы меня навестите хоть раз.
Цветы положите не мне - на соседние плиты.
Придите хоть раз, и не надо - чтоб слезы из глаз,
А просто придите и вместе со мной помолчите.
Я в жизни не много успел и сумел,
Хотя и умел и смеяться, и петь, и трудиться.







О людях я пел, а тебя вот одну не воспел,

Прости, что не смел, не смогло о тебе получиться.
Теперь надо мной лишь зеленые ветви шумят,
Плакучая ива склонила печальные ветви,
Я рад, что вы живы, и что не забыли - я рад,
Прошу об одном лишь: подольше живите на свете.




Еще надо мной соловьиная ранняя трель,
И свет - то луны, то - палящего солнца в зените,
И пусть тяжело, что от вас далеко я теперь,
Но это не важно, вы только подольше живите.
Храни вас, Господь, в слякоть, холод и зной,
И радость, и грусть этой жизни недолгой примите,
Но только придите хоть раз повидаться со мной,
Прошу вас, придите и вместе со мной помолчите.
А. Ковальський



21 липня, з нагоди сороковин від дня смерті відомого в нашому місті та районі поета, журналіста, прозаїка, редактора місцевої газети, керівника літературного об'єднання "Промінь" Анатолія Дмитровича Ковальського в центральній районній бібліотеці зібрались творчі люди краю, друзі та колеги, щоб запалити свічку пам'яті та пом'янути добрими словами знаного земляка.
Маститі поети краю: Олександр Корембліт, Ірина Львова, Валентина Присяжна, Катерина Казначеєва, Людмила Шиманська, Людмила Курченко, Віктор Яковенко, колеги Анатолія Дмитровича по журналістській діяльності: Валентина Прохода, Іван Олійниченко, Валентина Барсукова, Людмила Прохоренкова, начальник відділу культури райдержадміністрації Ольга Шапран, директор ЦБС Світлана Дюгаєва пом'янули поета хвилиною мовчання, в єдиному пориві відгукнувшись на його поетичний заклик: "Но только придите хоть раз повидаться со мной, прошу вас, придите и вместе со мной помолчите."



Вечір пам'яті під назвою "Горіла свічка пам'яті поета" відкрили ведучі заходу бібліотекарі районної бібліотеки Олена Попова та Людмила Лук'янчук, нагадавши присутні основні етапи творчого шляху Анатолія Ковальського. 

У світлі поминальних свічок в читацькій залі звучали хвилюючі слова, зворушливі рядки віршів, присвячених на смерть поету. У кожного з присутніх знайшлись яскраві спомини про чесну та благородну людину, яка прожила життя по совісті, сумлінно працювала, щиро любила Батьківщину та людей, згуртувавши навколо себе місцеві таланти, більшість з яких згодом заявили про себе серйозно, потужно. 

Згідно християнським звичаям, Валентина Прохода запросила всіх присутніх розділити поминальний хліб і пригубити червоного вина, пом'янувши друга, колегу, наставника.

Анатолій Ковальський пішов з життя, але залишив після себе світлу пам'ять та справжній літературний скарб для нащадків.  "Прощавайте, майстре!"

1 коментар: