вівторок, 29 вересня 2020 р.

Життєлюб і оптиміст, з допитливим розумом і мужнім серцем




До Всеукраїнського дня бібліотек наш відомий поет Олександр Корембліт презентував в центральній бібліотеці 20-ту авторську збірку "Еще не вечер...". 20 років - 20 авторських збірок!



Ця книга, тільки з'явившись на світ,  одразу принесла перемогу 88-річному поету в загальнонаціональному конкурсі "Українська мова - мова єднання"До речі, лауреатом цього загальноукраїнського конкурсу Олександр Хильєвич стає вже 5 років поспіль.




Привітати поета з виходом збірки з'їхались його друзі та колеги по перу не тільки з Подільська, а й з сіл нашої громади: Домниці, Новоселівки,  Любомирки.



Відкритий, доброзичливий, мудрий - він викликає повагу і захоплення у людей різних за віком і життєвим досвідом. Тому поруч з досвідченими поетами приємно було бачити і молодь.



Бібліотекарі підготували книжкову виставку його авторських збірок. Кожен з присутніх знайшов добрі слова для автора і подякував за уроки життя, які він щоденно надає кожному, хто зустрічається на шляху, 





а саме - любити життя, цінувати кожен день, бажати кожному тільки того, чого бажаєш собі!





Григорій Колесов підготував для присутніх детальний зворушливий огляд творчості свого друга по перу і по життю.




Навіть бібліотекарів надихнув Олександр Корембліт на творчість. Цікаво представила творчість земляка у віршах в хронологічній послідовності виходу авторських збірок директор ЦБС Світлана Дюгаєва.


Кратко о творчестве Александра Коремблита

В 2001 начал с нами откровенно говорить («Откровение»,2001,

Внушать, что «Мы - единая семья» (2004).

Вечерние мелодии дарить («Вечерняя мелодия»,2004),




Сквозь призму времени смеяться иногда («Сміх, крізь призму часу»,2005).

«Орбиты памяти» (2005) он регулярно посещал,

Умышленно своей душе боль нанося .

«Все это было бы смешно» (2006), если б не замечал,

Как рушится вокруг него страна.



«Светулькин уголок» (2006) его спасал,

По-детски верилось, что это плохой сон…

Что «Храм души» (2007) людей не сможет никогда

Разрушить равнодушие верхов.

«Согреть дыханием своим» (2010) пытался всех.



И свято верил, что наступят «Времена» (2010),

И сборник "Осени любви" («Осень любви» 2011) поможет нам

«Нить Ариадны» (2012) удержать в своих руках.

За эхом времени («Эхо времени» 2013)катившийся клубок



Из лабиринта выведет заблудших души,

И разорвется цепь, сковавшая людей,

потерянных в миру от равнодушия.

Он щедро солнце нам дарил! («Дарю вам солнце!»2015)

И «Надвечір’є»! (2015),



И накрывал девятым валом смеха…! («Дев'ятий вал сміху» 2016),

Чтоб только наши души не мелели,

Чтоб человек был - с большой буквы ЧЕЛОВЕКОМ!

И закаленный памятным огнем («Огонь Холокоста», 2016)



Он оглянулся («Я оглян
улся»,2018) и создал «Поэмы»,2019

«Еще не вечер…»,2020 –

Он, как прежде в жизнь влюблен

И свято верит в перемены!




Зустріч відбулась в дружній, теплій атмосфері. Багато посмішок, поваги, гарних слів, чудових віршів, неймовірних планів і бажань... Оптимісти рулять! І дуже приємно, що ми маємо причетність до таких людей і таких творчих подій.

Немає коментарів:

Дописати коментар