Вслухаючись в Шевченківські рядки

То співець-предтеча, наш кобзар Шевченко  

Знають його люди і широкий світ

Внук Дніпра-Славути, син Вкраїни-неньки,

Він живе в народі, як і «Заповіт»

Незабаром йтиме землею двохсота весна від дня народження Великого Кобзаря, і вже сьогодні кожен з нас подумки говорить з Тарасом, адже у всіх нас і своя дорога до нього. Одні люблять серцем його твори, інші цитують в угоду часу, треті вже й забули, коли відкривали його заповітний «Кобзар». 

 
20 вересня у Станіславській сільській бібліотеці відбулась поетична година «Вслухаючись в Шевченківські рядки», на  яку були запрошені учні старших класів та учителі школи, молодь села. Мета заходу – продемонструвати красу і чарівність Шевченкового слова, виявити любов і пошану до спадщини, яку залишив поет.

Гостей зустрічала святково прибрана світлиця, прикрашена портретом Тараса Григоровича (робота Д.П. Круглякова), вишитими рушниками та серветками. На полицях фото та книжкова виставка «Не вмирає душа наша, не вмирає воля». Бібліотекар  у вступному слові розповіла  про важке дитинство і юність поета, про його вдачу, про відношення до слави та грошей, про неймовірний талант…

Вчителька української мови та літератури Олеся Вікторівна Рогаль читає уривок з повісті  С.Василька «Широкий шлях», запалює свічу біля портрета і розпочинає  поетичну годину: звучать вірші  великого поета, які читають учні місцевої школи, пісні на слова Тараса Григоровича у виконанні аматорів місцевого будинку культури, вірш нашого земляка  О.Корембліта «Рассуди нас, Кобзарь» (читала Тетяна Редько), адже кожен рядок творів Шевченка  актуальний і понині, його творчість  допомагає осмислити минуле і зазирнути в майбутнє.

Український народ має геніального поета, так тісно зв’язаного з його життям, як ні один поет світу. Це людина, ім’я якої навіки закарбоване у наших серцях золотими літерами.  Він вчить нас любити свою Батьківщину, дбати про неї, творити добро для людей. І саме Шевченкове слово дарує нам надію на світлий світанок у житті кожної родини.

.