"Я маю в серці те, що не вмирає..."

Напередодні 146-ої річниці з дня народження геніальної дочки України – Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач) в бібліотеках Подільського району відбувся ряд тематичних масових заходів.

22 лютого в бібліотеці селища Борщі зібралися прихильники поетичної творчості Лесі Українки, щоб у колі однодумців, провести вечір поезії "Я маю в серці те, що не вмирає...". Прикрасою заходу стала представлена до уваги присутніх виставка-портрет "Ти себе українкою звала...", яку презентувала бібліотекар Оксана Перебітюк.

  

Вечір поезії познайомив з життєвим, творчим шляхом та особистим життям Лесі Українки, читачі декламували свої улюблені вірші поетеси: (Зайнчковська В.І. "Твої листи пахнуть зов'ялими трояндами..."; Бурлак В.М. "Нічка тиха і темна була"; Чабанюк А.І. "Порвалася нескінчена розмова"; Балінська І.О. "Все, все покинуть, до тебе полинуть..."; Бурлак С.М. "Уста говорять: "він навіки згинув...").

На заході була присутня голова Борщівської сільської ради Валентина Правенко, яка висловила подяку за те, що любов користувачів бібліотеки селища Борщі до творчості видатної української поетеси і досі не згасла.

23 лютого огляд книжкової виставки та літературну вікторину за творчістю Лесі Українки "Безсмертна, як життя, дочка Прометея" провели бібліотекарі Липецької центральної бібліотеки Інга Урсул та Лариса Дімпул з учнями школи. На зустрічі було багато пізнавальних питань, та не менш цікавих відповідей на них. Особливо сподобалось усім виконання віршів Лесі Українки наймолодшими читачами бібліотеки.

25 лютого в бібліотеці  села Борщі відбулась  поетична година  «Ти себе  Українкою звала..», підготовлена бібліотекарем Наталією Іванковою, під час якої  читалися вірші Л.Українки, було переглянуто документальний  фільм  про життя видатної української поетеси «Леся Українка» та презентовано інформаційно-ілюстровану  виставку "В ії імені барви України".

Творчий набуток Лесі Українки в усьому невичерпний і неосяжний. Своєю винятковістю, звичайністю і великим ім'ям "Леся Українка" вона нам, українцям, і досі, торує дорогу до самих себе: до мови, до родини, до рідної землі, до України.