Реквієм по невинно вбитих душах...

В кожну четверту суботу листопада ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років. Смуток огортає душу, коли вчитуєшся й осмислюєш рядки архівних документів, вислуховуєш сповнені печалі розповіді очевидців Голодомору, штучно створеного в Україні. Але правду про це повинні знати всі, якою б гіркою вона не була.

До цієї трагічної дати в бібліотеках Подільського району проходить низка заходів з дітьми, молоддю, бо саме їм належить винести з тієї події всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторились ніде і ніколи.

Пам’яті мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, пам’яті українських сіл і хуторів, що щезли з лиця землі після найбільшої трагедії 20-го століття, був присвячений вечір-реквієм в Глибочанській ЗОШ "Реквієм по невинно вбитих душах...".  23 листопада до учнів завітали бібліотекарі Подільської центральної районної бібліотеки.

Бібліотекар краєзнавчого відділу Надія Балабан розповіла присутнім про передумови виникнення тих страшних подій, про їх перебіг, презентувала книжково-документальну виставку «Голодний смерч над Україною», де були представлені книги про Голодомор та теки зі спогадами очевидців.

Велике зацікавлення у дітей викликала виставка дитячих малюнків, присвячених тим подіям. Діти згуртувались навколо столику з виставкою. Всі малюнки виконані в чорно-білих тонах немов би віддзеркалюють трагічність людських доль, безпросвітний смуток, безпорадність і справжній жах.

Бібліотекарі Ольга Волкунович та Інна Вербицька підготували і продемонстрували учням тематичний відеоролик «День пам’яті Голодомору 1932-1933 років». Незважаючи на тяжку тематику ролика, зал завмер, не відриваючи очі, спостерігав за подіями на екрані.

Книжкову виставку до Дня Голодомору "Чорний птах гіркої пам'яті"  презентувала і місцевий бібліотекар Тетяна Руснак, запросивши дітей більш детально ознайомитись з цією літературою в сільській бібліотеці.

На завершення вечору-реквієму на знак вшанування світлої пам’яті всіх  невинно убієнних були запалені свічі і оголошено хвилину мовчання.

Для читачів селища Борщі бібліотекарем Оксаною Перебітюк була проведена година роздум "Три колоски, закуті дротом", під час якої пройшла презентація книжкової виставки "Свічка плакала в скорботі".

На виставці були представлені документи, фотографії та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців-земляків, тих, хто у своїй пам'яті крізь роки проніс страждання та біль, спричинені тоталітарним режимом.

Працівники Новоселівського Будинку культури Михайло Мойсенець, Людмила Мойсенець та завідуюча сільською бібліотекою Олена Швець провели годину-реквієм "Дзвони нашої гіркої пам'яті" біля пам'ятного знаку жертвам Голодомору, який розташований в центрі села.

Ведучі заходу ознайомили присутніх із трагічними сторінками тих страшних подій українській історії безпосередньо в нашому краї. Учні місцевої школи по черзі зачитували хвилюючі душу, сповнені печалі рядки віршів про жахи голоду 1932-33 років, про загибель мільйонів українців. 

Наприкінці заходу присутні вшанували хвилиною мовчання, великомучеників нашої історії та поклали квіти до пам'ятного знаку і запалили поминальні свічки. Настоятель храму Покрова Пресвятої Богородиці отець Віталій відправив панахіду по жертвах Голодомору і звернувся до присутніх зі словами: "Озиратися у минуле треба кожному. Дорога в майбутнє полягає через минуле. Тож пам'ятаймо про наслідки Голодомору."

Годину-реквієм "Білий янгол скорботи" для Малофонтанської громади провели завідувачка бібліотекою Ірина Дмитрієва і завідувачка клубом Ірина Попенко. Ведучі заходу провели екскурс в історичні події тих жахливих років, звертаючись до книжкової виставки "Голод в Україні - сторінки в історії".

Розповідь доповнив відеосюжет "Голодомор 1932-1933 рік" під пісню Ніни Матвієнко. Ведучі запалили свічки пам’яті біля шматочків чорного хлібу, як символів вшанування загинувших під час Голодомору земляків.

Голодомор 1932 - 1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам'яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого. Пам’ять про Голодомор має бути вічною як реквієм, як пересторога всім сущим на Землі.