З давніх-давен славилася Україна таким звичаєм, як ворожіння у ніч на Андрія. Ця давня традиція - прекрасний витвір людської фантазії, призабутий сьогодні. Але з кожним роком ми повертаємо його до життя.
13 грудня в українській світлиці краєзнавчого відділу Подільської ЦРБ знову пройшли веселі, запальні вечорниці, на які завітала молодь - студенти місцевого медичного училища.
Їх гостинно зустрічала господиня вечорниць - бібліотекар краєзнавчого відділу Надія Балабан в українському національному вбранні.
Вона привітала молодь зі святом Андрія, розповіла присутнім про походження цього веселого свята, познайомила з гаданнями, якими користувалися наші бабусі, і з жартами та приказками молодь розпочала Андріївські вечорниці.
Дівчата гадали: мірялися чобітками до порогу, "сіяли коноплю", тобто рахували зернятка, примовляючи: "Святий Андрію, я на тебе коноплі сію, запаскою волочу, бо заміж хочу.
Дай же Боже, знати, з ким весілля грати", потім заносили полінця дрівцят і по їх кількості вираховували собі нареченого.
Особливо весело пройшло ще одне гадання - гадання на "балабушках": дівчата розкладали млинці, а голодний песик їх поїдав, пророкуючи швидке весілля всім дівчатам.
Потім настала черга хлопців. Господиня вечорниць розповіла їм про давнє свято Калити - свято чоловічої долі, про те, як в цей день хлопцям дозволялося безкарно бешкетувати, творити батькам незаміжніх дівчат капості.
Хлопці теж підготувалися: розповідали смішні небилиці, читали гуморески - веселили дівчат, а потім кусали Калиту. Калита - це такий великий корж, що символізує сонце.
Ритуал кусання Калити, підвішеної на стрічку, означав прилучення людини до Бога, оздоровлення, очищення. Всі присутні хлопці відкусили по шматку Калити, що пророкує їм щасливе майбутнє.
Також всім присутнім була презентована книжкова виставка "Звичаї нашого народу", де зібрана народознавча література саме нашого регіону.
Веселощі продовжувались розгадуванням українських жартівливих загадок, продовженням відомих прислів'їв та приказок, читанням гуморесок.
А які ж вечорниці без пісень та без смачних вареників? Дзвінко лунали веселі українські пісні, щирий сміх супроводжував поїдання вареників та інших солодощів, які приготували господиня вечорниць.
На завершення вечорниць, також за доброю традицію, кожній дівчині було подаровано вишневу гілочку зі щирими побажаннями щасливої жіночої долі, щоб вишня до Різдва зацвіла і долю на поріг привела.
Немає коментарів:
Дописати коментар