МОЇ ДУМКИ І ВРАЖЕННЯ ДЛЯ ВАС…

«Если в результате какой-нибудь разрушительной катастрофы с лица земли исчезнут все центры образования и культуры, если на свете не останется ничего, кроме библиотек  —  у мира и человечества будет возможность возродиться»

                                                                 Дмитрий Лихачев

 МОЇ ДУМКИ І ВРАЖЕННЯ ДЛЯ ВАС…

Осінь. Приємна тиха ласкава пора. В інший період року день бібліотекаря неможливо уявити. Настрій природи,такої зрілої і впевненої у своїй величності, спокійної, врівноваженої чудово поєднується з читанням книг. Навесні, з пробудженням природи від довгого зимового сну, починається шалений ритм життя навкруги. Здається, часу не вистачить на все, навздогін за сонцем хочеться бігти, аби день не кінчався. То де вже тут до книг. Саме осінь, з бабиним літом, теплим вітерцем увечері, золотавим закатом, тихеньким дощиком налаштовує на читання, спонукає до роздумів, викликає бажання до спокою та затишку з книгою в руках.

Бібліотекарі центральної районної бібліотеки, ви завжди радо зустрічаєте гостей та читачів в своїх затишних залах. Не одна подія не проходить буденно і просто. Творчо і вдумливо вмієте підійти до підготовки різноманітних заходів. Ви невтомні пропагандисти цікавого світу книг та читання. На гостинах та екскурсіях, запропонованих для знайомства з новинками сучасної літератури, популярними виданнями, нашими місцевими талантами, краєзнавчим музеєм, створеним в однім із залів  бібліотеки побували студенти Котовського медичного училища, професійного ліцею, учні шкіл, читачі.

А як же будні? Звичайно, між всіма тими клопотами щоденно йде обслуговування читачів різних вікових категорій. Тут відбувається щире спілкування та цілковите взаєморозуміння. Незважаючи на часи новітніх технологій та комп’ютеризації читачі не обмежуються лише спілкуванням з машиною. Любителі книжок хоч і до комп’ютерів підсіли, але твори полюбляють тримати в руках та поїдати очима з аркушів сторінок. Все одно поєднують суху інформацію, зібрану у всесвітній мережі з текстами та творами з книг. Бо ж, звичайно, важко сперечатися, що є більш інформаційним джерелом – інтернет  чи бібліотека.

Кажуть, вік шалений: мобільні телефони, сучасна техніка, навіть «читалка» тобі книгу читає, поки справами займаєшся.

Та що той голос може вам розповісти?

Історію кохання, зради і розлуки,

Спів пташок та шум морів?

Цей голос ніби звіт економічний,

Ніби доповідь міністра,

В чергових новинах факт.

А сльоза бринить в прочитаних рядках,

В допитливих думках

Та в Пушкінських словах…

Бібліотека – кладова мудрості, вмістилище зібраних знань багатьох поколінь людства, берегиня думок, добра і любові. Скільки тут світового досвіду, пережитих трагедій, повчальних історій та прикладів може знайти для себе кожен,  а також щось по душі, до свого настрою та смаку. Тут можлива зустріч з дитинством та юністю. Радісно і приємно взяти в руки книгу, прочитану 20 років тому, бачиш знову себе юною, згадуєш відчуття від твору в той далекий період, знову виникає бажання прочитати ще раз і зрозуміти все по-новому, по-іншому, віднайти щось незрозуміле раніше. Один і той же твір можна пізнавати все життя, перечитуючи час-від-часу, недаремне про такі кажуть «настільна книга», яка стає подругою, порадницею, розрадою, так би мовити, «віковим мірилом мудрості».

Пройдешся між книжковими полицями, візьмеш в руки книгу, погортаєш сторінки і відчуваєш їх живе тепло, подих прочитаних слів, які ніби промовляють до тебе. Слухайте: вам шепочуть поради, співають пісні, проголошують оди, присвячують дуелі, вас люблять і цінують. Щасливий галасливий щебет пташок, весняний вітерець, тепле лагідне сонечко, приємний шурхіт листя – це радість і спокій заповнює вас. Книга здатна пробудити в нас ці почуття, відповісти на запитання. Мудрі думки завжди стають у пригоді, доповнюють та збагачують ваші власні.

О. Кіріка