Давайте творити добро разом!

Місячник добра та милосердя

Місячник добра та милосердя від культури "В душах людських хай палає тепло, людське милосердя хай творить добро"  триває. На цьому тижні в його рамках бібліотекар села Качурівка Катерина Гоцуленко, залучивши читацький актив бібліотеки: Романа Бригадира, Лізу Мірошниченко,Руслана Мардар, Віку Мельниченко та інших, небайдужих сельчан провела акцію «Давайте творити добро разом». Старість   наших батьків - неминуча і наша старість, тож будьмо людяними!

Активісти відвідали стареньких жителів села та  надали  посильну допомогу: наносили води, з городу зібрали квасолю та допомогли полущити, підмели подвір’я...

Між ділом, бібліотекар встигла поділитися новинами з преси та запропонувати популярну літературу та нагадала, що на наступних четверг знову завітає до оселі, щоб обміняти книжку. 

Не забуває про сельчан похилого віку і бібліотекар села Малий Фонтан. На цьому тижні Ірина Дмитрієва не тільки відвідала на дому своїх постійних читачів, яких на протязі останніх 3-х років опікує, а й разом з завідуючою сільським клубом Іриною Попенко організувала для літніх людей  виставку-презентацію, на яку запросили знаних  майстринь "А над світом України вишивка цвіте".

Вишиванка - це наша національна гордість. Ще з сивої давнини відомо, що вишиванка  є символом  краси, оберегом щасливої долі та родової пам'яті.  Почала захід бібліотекар словами незабутнього Василя Симоненка:

Вигаптуй на небо райдугу-доріжку,
Простели до сонця вишивку-маніжку,
Щоб по тій доріжці з лебедями-снами
Плавати до щастя білими човнами.

Працівники культури розповіли, що у процесі історичного і культурного розвитку в Україні у кожній місцевості утворилися характерні орнаментальні мотиви й композиції, колірна гама, специфічні техніки виконання і  про те, що в українських вишивках збереглася значна кількість геометричних орнаментальних мотивів, які мали в давнину магічний зміст. 

Вишивкою народні майстрині відображають різномаїтність навколишнього життя, свої думки та почуття, красу рідної природи, яка завжди була джерелом творчої наснаги. 

На заході  пролунало багато віршів про вишивку. Цікавою була і презентація робіт від майстринь. Дехто  з присутніх  приніс на захід і власні  роботи, щоб похизуватися. 

Захід дуже всім сподобався.  Додому розходились  не тільки з книжками про почуті українські обереги-орнаменти, а й з візерунками майстринь, які сподобались та не залишили поза увагою любительок вишивки.

В теплій, щирій, відвертій атмосфері в селі Домниця відбувся вечір-спілкування «Мої роки – моє багатство». Люди похилого віку охоче відгукнулися на запрошення бібліотекаря Олени Тоток відвідати сільську бібліотеку і стати активними учасниками заходу. На вечорі  лунали ліричні вірші, сердечні слова чергувалися з музичними номерами та теплими привітаннями на адресу кожного з завітавших до книжкової оселі.

Бібліотекар наголосила, що найбільше багатство людей поважного віку - це досвід, знання, вміння, мудрість, ті духовні якості, завдяки яким вони гідно пройшли крізь всі роки та якими вони повинні ділитися з  нинішньою молоддю.

Присутні свята Засопіна Катерина Петрівна та Шерпа Марія Михайлівна з задоволенням розповіли про свої життєві уроки та побажали молодому поколінню, терпіння, наснаги, кохання, упевненості в завтрашньому дні.

На святі була представлена виставка-пошани «Чи ж неповторне можна повторити?»

В кінці свята дівчатка Діана Огризкова та Аліна Бунакаля привітали присутніх українським танком.

Як бачимо, прості та невибагливі за формою і змістом бібліотечні заходи місячника добра та милосердя  не залищилися поза увагою громади. Вони ще раз нагадали людям про головні цінності нашого життя - Добро та Милосердя. Навіть тоді, коли всім нам скрутно, необхідно щось робити, аби нечерствіло серце та неозлоблювалась душа, бо поряд є ще більш незахищені та немічні люди, доля яких залежить від нас.