Бібліотечні вечорниці на Андрія

З давніх-давен наша Україна славиться величними традиційними святами і обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до  української спадщини, повертається до традицій свого народу. Одним із свят, яке завжди відзначали наші батьки, діди, прадіди було велике зимове свято, особливо важливе для молоді - день Андрія. Це свято відзначається 13 грудня і вважається днем пам'яті мученицької смерті одного із дванадцяти апостолів Христових - Андрія Первозваного.

12 грудня в сільському клубі селища Борщі відбулися українські посиденьки  "Андріївські вечорниці" на свято Андрія. На посиденьки були запрошені учасники сільського гурту "Струмочок".

Бібліотекар селища Оксана Перебітюк наголосила, що зима характеризується не лише великою кількістю снігу, але і великою кількістю свят, які супроводжуються цікавими звичаями і обрядами, розповіла чому Андрія звуть Первозванним, разом із  присутніми згадали святкові дійства під час вечорниць на Андрія, християнські звичаї та традиції українського народу, співали українські пісні, читали гуморески.

 

 Андріївські вечорниці – це ще і традиційні гадання, дуже давній слов’янський звичай, який йде з далеких язичницьких часів.  Найбільш хвилююче питання, яке цікавить молодих незаміжніх дівчат усіх часів та народів – коли вони врешті вийдуть заміж, та чи буде ладним чоловік? Це була головна тема дівочих вечорниць в Куяльницькій бібліотеці. 

На свято під назвою «Андріївські вечорниці у світлиці» бібліотекарями Тетяною Бойко та Ритою Гарматюк були запрошені дівчата з Куяльницької школи, яких зустріли святково прибрані столи, запашний хліб, вишиті рушники, як у давні часи. І весь вечір дівчатка провели за народними гаданнями, грали в ігри, ворожили, брали участь у різноманітних конкурсах.

Вже за доброю традицією на «Вечорниці на Андрія» до центральної районної бібліотеки завітали студенти Подільського медичного училища, де їх радо зустрічала господиня – бібліотекар краєзнавчого відділу Надія Балабан - у національному українському вбранні, яка добре підготувалась до свята, наваривши запашних вареників, наготовивши масляних млинчиків, прикрасивши стіл святковою калитою, оздобленою калиною. 

На дівчат та юнаків чекали трісочки та пшеничні зернята, вишневі гілочки та кудлатий песик, щоб дізнатись, що чекає через рік, два, десять, хто першим вийде заміж чи одружиться, з якої сторони світу чекати на чоловіка, яким він буде: жебраком чи багатим, що зичить доля: багатство чи злидні, радість чи смуток?

Як завжди, захід пройшов жваво, весело, з запальними піснями та дотепними жартами.

 

В невимушеній, по-домашньому затишній обстановці, дівчата та хлопці пізнавали звичаї та обряди наших предків, згадували прислів’я, продовжували приказки, відгадували загадки, залюбки торкаючись живильного струмочка народної мудрості.