Євгена Чикаленка увічнили на малій батьківщині

Колись Володимир Винниченко сказав Євгену Харлампійовичу: «Вірю, що прийде час, коли прийдеться вибирати вулицю чи плац для пам’ятника вам». Його слова стали пророчими.

3 грудня в Куяльницькій громаді відбулась урочиста церемонія  відкриття погруддя видатному громадському діячу та меценату української культури Євгену Чикаленку з нагоди 160-річчя з дня народження. Скульптуру встановлено у рамках програми «Громадський бюджет», автор пам’ятника –Коростишівський скульптор зі світовим іменем, Заслужений художник України Віталій Рожик.

Відкрили пам’ятник Куяльницький сільський голова Сергій Паламарчук та староста Мардарівського старостинського округу Вікторія Сухіна.

Вшанувати пам’ять Євгена Чикаленка до села Мардарівка завітали голова Подільської районної ради Софія Ходюк, старший науковий співробітник Національної Академії наук України Інна Старовойтенко, начальник Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Сергій Гуцалюк, директор туристичної кампанії «Київські фрески» Анжела Савченко, заступник Куяльницького сільського голови з гуманітарних питань Тетяна Кунаренко,

депутат Куяльницької сільської ради Олександр Заікін, секретар Куяльницької сільської ради Тетяна Костюк,  начальник відділу розвитку культури та туризму Куяльницької  сільської ради Ольга Шапран,

представники Публічної бібліотеки ім. Є. Чикаленка на чолі з директором Світланою Дюгаєвою, 

працівники Куяльницького центру культури та дозвілля на чолі з в. о. директора Валентиною Ломановською та місцеві жителі.

Настоятель ПЦУ капелан Подільського Прикордонного загону о. Михайло Базилько провів чин благословення і освячення пам’ятника.

Квітами вшановували світлу пам’ять видатного громадського діяча та культуролога Євгена Чикаленка представники Куяльницької сільської ради, аграрії громади,  наукова спільнота та творча інтелігенція міст Києва та Харкова, Публічна бібліотека імені Є. Чикаленка, мешканці села.

Продовжились урочистості у Будинку культури, де була підготовлена виставка робіт майстринь села, але на цьому заходи не закінчились.

В малому залі Будинку культури на гостей чекала мобільна виставка «Українолюб із Перешор» та презентація відеоматеріалів про кроки Куяльницької громади по вшануванню пам’яті Євгена Чикаленка на малій батьківщині від Публічної бібліотеки.

Дуже приємно, що в залі була присутня Інна Старовойтенко, кандидат історичних наук, дослідниця життя та діяльності Євгена Чикаленка, яка присвятила цій роботі майже 30 років свого життя. 

Саме її доробок був представлений на книжковій виставці одного автора «Літопис становлення української державності» зі «Спогадами», «Щоденниками» та збірками листів Євгена Чикаленка, упорядницею яких вона виступала.

На захід Інна Михайлівна приїхала з новим книжковим виданням – п’ятим томом «Листування Михайла Грушевського», який містить переписку Грушевського з Євгеном Чикаленко.

Ще один книжковий дарунок бібліотека отримала від  директорки туристичної кампанії «Київські Фрески» Анжели Савченко. Це книга сучасного пілігрима Володимир Панченка «Сонячний годинник», де в подорожах по Україні відкривається історія «знаменитих незнайомців» із XVII-XXI століть.

Присутні на заході мали змогу першими в Україні і світі переглянути нову документальну стрічку, зняту до 160-річчя Євгена Чикаленка Південним відділом Інституту національної пам’яті України режисером Юрієм Онищенко.

Прем’єра стрічки  для широкого загалу відбудеться 21 грудня в день народження великого українця.

Весь захід супроводжували українські народні пісні у виконанні Куяльницького центру культури та дозвілля, які так любив Євген Чикаленко, і завдячуючи якому до нащадків дійшло «300 найкращих українських пісень», видання яких він профінансував у 1904 році.

Дуже гостинним була зустріч гостей з боку господарів Мардарівського старостинського округу. За словами Анжели Савченко, «гостинність перешорської землі, зокрема, Євгена Чикаленка, завжди приваблювала багато гостей з усіх куточків України. Такими залишились перешорці і сьогодні».

Минули роки і сьогодні Чикаленко постав у граніті на своїй маленькій батьківщині, в такому любому йому вільному степу, в неосяжних південних просторах. Щиро сподіваємося, що незабаром і вся Україна нарешті достойно вшанує свого вірного сина і українолюба!