І слово може бути зброєю!

«Війна, і музи не мовчать!» - під таким гаслом пройшло засідання поетичного салону «Бестселер» в центральній бібліотеці КУ «Публічна бібліотека імені Євгена Чикаленка Куяльницької сільської ради».

Сьогодні, коли Україна потопає в сльозах від горя, коли десятки тисяч наших синів, братів, чоловіків, коханих знаходяться на передовій, захищаючи свою державу, ми віримо в нашу перемогу і робимо все можливе, щоб підтримати бойовий дух наших земляків.

Зброєю поетів є слово, і сьогодні вони активно висловлюють свою громадянську позицію, знаходять нові слова, рядки, вірші, щоб розповісти про трагічні події війни, надихнути відвагою та підтримати бойовий настрій тих, хто тримає у руках справжню зброю.

Саме своєю натхненною поезією, своїми враженнями та переживаннями з приводу трагічних подій, які відбуваються в нашій країні, ділилися з присутніми на засіданні поетичного салону Олександр Корембліт, Світлана Пирогова, 

Людмила Курченко, Тетяна Таланцева, Людмила Гожа,  Валентина Присяжна, Степан Черноволюк, Іван Янчевський, Валентина Сучкова, Наталія Кулик, Надія Малишенко.

Затамувавши подих, присутні на заході вслухалися в слова ведучих тематичної композиції бібліотекарів Людмили Бензар та Надії Балабан, 

не стримували сліз, переглядаючи музичні кліпи юної композиторки та виконавиці Ганни Ткач та вокального колективу ЦКД Куяльницької громади.

Не залишилась поза увагою і оформлена бібліотекарями книжково-документальна виставка «#війнаімузинемовчать» з авторськими збірками членів «Бестселеру» та віршами, присвяченими війні. 

Назва виставки є хештегом поетичного марафону, який проходить на сторінках «Поетичної мозаїки Подільщини» в Фейсбуці і який був розпочатий Публічною бібліотекою ще з перших днів війни.

Хештег «#війнаімузинемовчать» прикрасив і сувенірні чашки, які працівники бібліотеки виготовили та подарували усім поетам на згадку про захід. Дизайн чашки розроблений Ольгою Волкунович, а сувенірна робота виконана Віталієм Бензарем.

В нашому поетичному марафоні прийняло участь більше 15 поетів.        На жаль на засіданні не були присутні Валентина Мельниченко, Тетяна Баркар та Катерина Синько, які  активно підтримують марафон. Всі поети  різні за віком, за долею та життєвим досвідом, але об'єднані щирою любов'ю та небайдужістю  до своєї країни.

Поетика перших днів війни пронизана болем, розгубленістю, відчаєм, але  її об'єднує справжній , величний патріотизм і віра в Перемогу.

Ми, сподіваємось, що пройдуть роки і ці чашки стануть музейними експонатами трагічної війни 2022. 

А поети Подільщини будуть згадувати свої перші воєнні вірші, написані пораненими серцями тих часів з гордістю, тому що робили, що могли перетворюючи слово на зброю!