«А душа її здобута у битвах..»

 

Цього року Україна вперше відзначила День української писемності та мови 27 жовтня. Перенесення пов’язане з переходом Православної церкви на григоріанський календар, згідно з яким дати неперехідних свят змістилися на 13 днів раніше. Тож день пам’яті Нестора Літописця відзначаємо 27 жовтня.

Саме цього дня до центральної бібліотеки Куяльницької громади завітали поети, члени поетичного клубу «Бетселер», щоб відзначити свято української писемності та мови, поділитися своїми  новими творчими доробками.

В святково прикрашеній осінніми квітами читальній залі, в дружній теплій атмосфері відбулося цікаве спілкування колег по перу.

Бібліотекар Надія Балабан щиро привітала всіх зі святом, розповіла про етапи виникнення та становлення української мови, про тернистий шлях знущань, численних заборон, катувань  та переслідувань кращих представників інтелігенції.

Протягом багатовікової історії українського народу колонізатори різних мастей та ідеологи імперій робили все,

щоб слово українського народу було викорінене, прирікши його на небуття, а разом з ним і весь народ.

Під загрозу ставилось існування української нації, мови, літератури, а тим самим, й цілісність людства та гуманістична сутність загальнолюдської культури.      

Надзвичайної кривди їй було завдано російським самодержавством, яке ставило за мету створення багатонаціональної імперії мовчазних рабів, «манкуртів», що не знали б ні своєї мови, ні нації, ні культури.

В цих умовах найменшого сприяння українська мова, пройшовши складний шлях від хибного штампу «непотрібної мови» до єдиної державної мови, не лише вижила і зберіглась,

а й створила прекрасну літературу, що є свідченням її надзвичайної потужності, духовності та величезного потенціалу.

Завідуюча відділом обслуговування Інна Вербицька підготувала відео з цікавими фактами про українську мову, продемонструвала її  співучість  виступом хору імені Верьовки.

А потім лунали вірші… Світлана Пирогова, Любов Бойко, Наталя Кулик, Валентинав Присяжна, Людмила Курченко,

Іван Янчевський, Олександр Корембліт, Надія Малішенко, Ольга Пінчевська, Людмила Гожа, Катерина Синько, Степан Чорноволюк,

Григорій Колесов-кожен знайшов свої слова, свої епітети, щоб передати любов та повагу до рідної мови.

Надзвичайно приємно було слухати вірші на українській мові від етнічної росіянки Валентини Присяжної, 

в кожного защеміла душа від поезії Наталі Кулик, пов’язаної із військовим сьогоденням,

з задоволенням послухали «Марш туристів» у виконанні Степана Черноволюка, пронизливими і щемливими віршами ділився кожен автор.  Не обійшлося і без гумору, адже   саме гумор у важкі часи допомагає вистояти і вижити. 

На засіданні була  приємна творча атмосфера.

Всі  присутні одноголосно визнали що сучасна українська мова є не тільки багатовіковим надбанням українського народу, створеним зусиллями багатьох поколінь.

В час військової агресії з боку Росії мова набула виняткового ідентифікаційного значення, стала чинником національної безпеки, та одним із різновидів зброї проти загарбників, генератором і найвищою формою патріотизму.

Сьогодні Україна відстоює не лише свою територію, не лише життя людей, але й свою культуру і слово.

Тому важливо відноситися до мови, як до великого національного чинника принципового значення, бо тільки вона є основою національного життя народу, всіх творчих сил розвитку культури та організуючим фактором життя нації і держави.