Чорно-білі кольори КНИГИ ПАМ’ЯТІ КУЯЛЬНИЦЬКОЇ ГРОМАДИ

Наближається 24 лютого… День, який перефарбував нашу країну в чорні, червоні і білі кольори. Чорні хустки, наче зграї ворон заполонили міста і села, червоними від крові стала одежа наших захисників і мирних людей, білий смуток висить в повітрі і давить на плечі, на душу, на очі…

І серед цих кольорів пробивається жовто - блакитні відблиски, що намагаються витіснити кольори смерті, болю, крові - кольори війни з нашої землі.

24 лютого згадаймо синів і дочок нашої громади, які віддали свої життя за майбутнє країни, які зробили все, щоб повернути барви в наше майбутнє!

У Віртуальній КНИЗІ ПАМ’ЯТІ, яку підготувала центральна бібліотека Куяльницької громади – прізвища 43 Героїв, які народилися, вчилися, працювали в нашій громаді. Деякі з них поховані в інших громадах, але не перестали від цього вважатися нашими.

Чорно-білі світлини зі свічкою пам’яті і локацією на карті громади, яка вказує на село, в якому Героя знають не тільки за фотографією... Місце, де найбільше болить душа у рідних і однокласників, де згадують вчителі, або колеги по праці, де знають його чи її усмішку…Знають і пам’ятають!

Сьогодні біль єднає громади. Вона буває одна на декілька: в одній народився і вчився, в іншій одружився і працював, з іншою був призваний і похований…, біль єднає Україну, бо «…відлітають найкращі сини...І болить там вгорі поміж зорями, плаче скрипка в небесних краях, вся земля болем втрати вже зорана…» Зорана болем втрат і наша громада.

ЗГАДАЙМО ВСІХ ПОІМЕННО! Болем згадаймо своїм! Це потрібно не мертвим – це потрібно живим!

Ми вдячні всім бібліотекарям громади, які збирали матеріали для нашої Книги пам'яті, та завідувачці медіацентром Ользі Волкунович за кропітку, майстерну дизайнерську роботу у створенні відеоролика!