Дитинство, опалене війною

Тебе немає. Але є мій спомин.

І не згадаю, ні, я спом’яну.

І спом’яну, і пом’яну.

І ще раз війни прокляну!    

                 Ліна Костенко

Нещодавно наша країна разом з усім прогресивним людством відзначила  70 річницю Великої Перемоги над нацизмом. Саме цій знаменній даті  був приурочений районний краєзнавчий конкурс «Дитинство, опалене війною» серед бібліотек Котовщини.

Діти і війна… За своєю суттю ці слова несумісні, неприродні, так само як життя і смерть. Жорстока війна чорним плугом пройшлася по долі не тільки дорослих, а й обпалила  дітей, які нарівні з дорослими ставали на захист Батьківщини, замінювали  на заводах і фабриках, працювали на землі, вирощуючи хліб, а потім на їх дитячі плечі впав тягар  повоєнної відбудови країни. Це покоління, що заслуговує найщирішої вдячності та поваги за їх трудовий подвиг! 

На сьогоднішній час на Україні нараховується більше 5 мільйонів людей, що мають статус «Діти війни», у нас в Котовському районі на 1.04.2015 року налічувалось 3766 осіб. І всі бібліотекарі Котовщини внесли свій посильний вклад  в справу збереження їх подвигу для нащадків.   Вони опитали багатьох  людей і записали їхні спогади для наступних поколінь, адже незабаром за обрій у вічність підуть і діти війни, останні з очевидців тих страшних і героїчних подій. Були зібрані свідчення понад 200 чоловік, занотовані, опрацьовані літературно  і результатом стали чудові теки з гіркими та щемливими спогадами про той надзвичайно важкий і трагічний період життя нашої країни.

Кожен, хто візьме в руки таку теку (а вона є в кожній бібліотеці), зануриться в той час, коли приємні людські клопоти перекрило  одне страшне слово – війна! У цілого покоління, народженого з 1928 по 1945 рік, було вкрадене дитинство. Невимовний біль втрат, сльози, невинна кров, руїни, горе – ось основний лейтмотив кожного гіркого спогаду! І всі ці  спогади бібліотекарі пропустили через свою душу і серце, щоб зберегти для наступних поколінь.

Важко було обирати серед усіх робіт найкращу, адже всі вони цінні, але конкурс є конкурс і за повнотою охоплення теми, літературним та художнім оформленням, за стилем викладення матеріалу були визначені переможці. Ними стали Дмитрієва Ірина Павлівна, молодий бібліотекар села М. Фонтан (1 місце),  Урсул Інга Іванівна (с. Липецьке) та Яніцька Неоніла Іванівна (с. Чубівка) розділили між собою друге місце, а третє дісталося бібліотекарям Швець Олені Миколаївні (с. Новоселівка) та Станько Антоніні Василівні (с. Вишневе). Переможці були нагороджені пам’ятними дипломами.

Але найбільша нагорода для кожного бібліотекаря - це вдячність наступних поколінь за збереження пам’яті про подвиги їх дідів та прадідів! Адже пам’ять людська нетлінна і вічна! Вона втілюється не тільки в бронзі, мармурі, граніті, вона живе в душах людей, у спогадах про ті, вже далекі, але до болю тривожні роки війни.

Найбільш яскраві спогади наших земляків, що відзеркалюють реальну картину тих років і змушують нас переживати цю трагедію, будуть висвітлені на сторінці "Історія краю крізь призму людських спогадів" сайту ЦБС.