Той найдовший день у році...

22-е червня 1941-го року, 4:00 ранку, мить..., і шквал крові, болю і смерті...Ми закріпили цю пам’ятну дату в наших серцях. Вона є в наших національних календарях: Україна встановила цю дату Указом Президента України від 17-го листопада 2000-го року № 1245/2000, вона має назву «День скорботи и вшанування пам’яті жертв Війни в Україні».

Кожен раз в цей День ми згадуємо. Згадуємо про тих, хто так і не повернувся з війни. Про тих, хто кров’ю і потом відстоював нашу перемогу. Про тих, хто першим прийняв на себе цей страшний удар і про тих, чиї життя були покалічені і зруйновані іншими людьми. Ніхто не забутий! Ніщо не забуте! Так ми говоримо своїм дітям. Ми стали передавати це з покоління в покоління. 

22 червня в селі  Малий Фонтан біля пам'ятнику воїнам - землякам та братської могили зібралася громада, щоб віддати данину пам'яті своїм співвітчизникам, які загинули у роки війни.
На мітингу були присутні делегації від районної адміністрації, працівників культури, освітян. Дорослі і діти завмерли під час хвилини мовчання. 

На мітінгу в селі Борщі і дорослі і діти вшанували загиблих, поклавши квіти не тільки біля памятника воїнам, а й вклонилися могилам ветеранам- землякам.Квіти, жалоба, шана та вдячність - це лиш мала частка того, що ми можемо сьогодні зробити для них...

Пам'ятний захід продовжився в М-Фонтанській сільській бібліотеці літературною годиною "Той найдовший день у році",  яку підготували бібліотекар Ірина Дмитрієва і завідувачка клубом Ірина Попенко.

Бібліотекар навела присутнім вражаючу статистику Другої Світової війни, презентувала тематичну поличку "Так почалася війна..." та представила дітям меморіальне видання "Книга Пам'яті України. Переможці", а завідувачка клубом продемонструвала відео ролик "22 червня -  День пам'яті і скорботи".

Під час заходу діти з трепетом та увагою гортали сторінки "Книги Пам'яті України. Переможці" , сподіваючись відшукати своїх дідусів, що воювали у Велику Світову війну.